Право користування бібліотекою надається студентам, аспірантам, професорсько-викладацькому складу, науковцям, слухачам курсів, співробітникам університету.

Порядок запису у бібліотеку

Запис у бібліотеку здійснюється на підставі бази даних «Читачі» в АБІС «УФД/Бібліотека», що відповідає базі студентів та співробітників ДТЕУ на підставі документів про зарахування студентів та співробітників в університет (накази, списки і т.п.).
Для запису пред'являються документи, що засвідчують особу:
- студенти – студентський квиток
- аспіранти - аспірантське посвідчення
- професорсько-викладацький склад - службове посвідчення
- співробітники університету - службове посвідчення

При записі в бібліотеку читач повинен ознайомитися з Правилами користування бібліотекою ДТЕУ.

Правила користування бібліотекою

На абонементі навчальної літератури підручники видаються студентам усіх форм навчання на один семестр у кількості, обумовленій відповідно до навчальних планів і програм.
На абонементі наукової літератури видання видаються:
професорсько-викладацькому складу - на один семестр (кількість - не більше 15 екземплярів)
студентам – на термін до двох місяців (кількість – не більше 10 екземплярів)
Художня література видається всім читачам університету, крім студентів заочного навчання, на термін до 20 днів, не більше 5 екземплярів.
Читач може продовжити термін користування документами, якщо на них немає попиту з боку інших читачів.

Права читачів

Читачі бібліотеки (студенти, аспіранти, професорсько-викладацький склад, науковці, слухачі курсів, співробітники університету) мають право:
одержувати повну інформацію про склад бібліотечних фондів через електронний каталог, систему каталогів, картотек і інші форми бібліотечного інформування;
одержувати консультаційну допомогу в пошуку і виборі джерел інформації;
одержувати в тимчасове користування будь-який документ із бібліотечних фондів;
одержувати документи чи їхні копії по міжбібліотечному абонементу з інших бібліотек на умовах фондоутримувачів.

Обов’язки читачів

Дотримуватись Правил користування бібліотекою.
Щорічно на початку навчального року читач зобов'язаний пройти перереєстрацію з пред'явленням усієї літератури, що числиться за ним.
При порушенні термінів повернення документів, взятих у тимчасове користування, читачі можуть бути позбавлені права користування бібліотекою на терміни, встановлені адміністрацією.
Дбайливо відноситися до документів з фонду бібліотеки: не робити в них ніяких заміток, позначок, не виривати і не загинати сторінок, не виносити з приміщення бібліотеки, якщо документи не записані в читацькому формулярі, повертати їх у встановлений термін.
При втраті чи псуванні документа з фонду бібліотеки читачі зобов'язані замінити їх відповідно такими ж чи визнаними рівноцінними, у тому числі копіями втрачених документів.
На час літніх канікул студенти зобов'язані здати всі узяті ними книги й інші матеріали.
При вибутті з університету читач зобов'язаний повернути в бібліотеку книги, записані в читацькому формулярі.
Читачу забороняється передавати свій студентський квиток і службове посвідчення іншим особам і користуватися чужими.

Важливою складовою частиною будь-якої друкованої наукової праці (опублікованої чи неопублікованої) є бібліографічний апарат - своєрідний ключ до використаних автором документів. Він певною мірою свідчить про дотримання наукової етики, віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.

      Список використаної літератури складається згідно національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

        В наукових роботах використовують п’ять способів побудови бібліографічного списку: алфавітний, хронологічний, алфавітно- хронологічний, нумераційний та систематичний. Найчастіше використовується алфавітна  побудова списку опрацьованої літератури, при якій бібліографічні описи групуються в алфавітні ряди, тобто розташовуються за алфавітом, спочатку українською мовою або мовами з кириличною графікою, а потім – мовами з латинською графікою.

    Вибір способу побудови бібліографічного списку залежить від його призначення, кількості та характеру відображених в ньому документів, характеру відсилань і посилань та ін. Але при будь-якій побудові бібліографічного списку доцільно пронумерувати позиції списку, щоб використовувати порядкові номери для відсилання до них у тексті. Це особливо важливо, коли використовується конкретний матеріал.

       При необхідності, рекомендовано систематизувати та класифікувати всю літературу, використану при написанні наукової роботи, незалежно від вибраного способу розташування, у такій послідовності:

Законодавчі та нормативні документи, відповідно до рангової послідовності:

•  статистичні матеріали в хронологічній послідовності;
•  вітчизняна та іноземна література;
•  статті періодики;
•  спеціальні види нормативно-технічних документів, патентні документи тощо.

     Бібліографічним посиланням (посиланням на використане джерело) називається сукупність бібліографічних відомостей про твір, який цитується, згадується або розглядається у конкретному тексті документа, необхідних і достатніх для його загальної характеристики, ідентифікації та пошуку.

       Розрізняють посилання розширені і короткі (наприклад, для підрядкових приміток). Короткі посилання містять лише обов'язкові елементи (автор, заголовок, місце, рік видання, кількість сторінок або зазначена сторінка); розширені посилання – обов'язкові та факультативні елементи (колектив авторів, редколегія або відповідальний редактор, видавничі установи, назва видавництва, наявність ілюстрацій, бібліографії тощо).

       Спільно з бібліографічним списком вони дозволяють не лише визначити джерелознавчу базу досліджень, але й показати зв'язок нової публікації з попередньою, захистити авторські права та інтереси, боротися з плагіатом.